«Клітка» — народна назва літнього танцмайданчика в Центральному парку Лубен, що діяв орієнтовно з 1950-х до початку 2000-х. Назву дала дерев’яна огорожа з діагональних рейок, обплетена диким виноградом, схожа на клітку. Танцмайданчик знесли за мерства Василя Коряка; на його місці збудували розважальний центр «НЛО».
Чому «клітка»: звідки назва
Назва закріпилась через огорожу — дерев’яні рейки, набиті по діагоналі й обплетені диким виноградом, візуально нагадували клітку. Вживали її всі без винятку, від дітей до старших:
«Клєтка була давно, тому так називалась, що огорожа була з рейок, набитих по діагоналі та оплетених плющем» — згадує очевидець
Уточнюють: не плющ, а саме дикий виноград.
Як потрапляли на танці: ціна, контроль, солідол
Вхід коштував 20 копійок у 1970-х (пізніше траплялась і ціна 50 коп. — з роками змінювалась). На вході стояв контролер — перевіряв квитки, видавав контрмарку тим, хто виходив тимчасово. Щоб молодь не перелазила безкоштовно, верхню перекладину огорожі змащували солідолом.
«Клєтка — це субота ввечері, 20 копійок на вході, контрмарка в руці та шар солідолу на верхній перекладині (щоб не перелазили)» — з архіву спогадів
Місця розподілялись негласно: хтось танцював у центрі, хтось просто ходив по колу вздовж огорожі — не танцював, а роздивлявся й спілкувався, хтось стояв збоку й спостерігав — «але всі знали одне одного».
Що там грало: від оркестру до дискотеки
На «Клєтці» за тридцять років музика змінилася від духового оркестру до дискотеки:
| Період | Формат |
|---|---|
| ~1950–1960-ті | Живий ансамбль: твіст, шейк, вальс |
| 1970-ті | Духовий оркестр (недільний, самодіяльний; іноді запрошували військовий оркестр Чапаєвської дивізії) |
| Кінець 1970-х — 1980-ті | ВІА: «Пори року» (Лубенський лісотехнічний технікум, керівник Віктор Карпець), «Времена года» (Київський політехнічний інститут, керівник Сергій Коваленко), «Баян», «Комунар» |
| 1980-ті | Дискотека, диск-жокеї |
Соліста ВІА «Комунар» Миколу Поповича на «Клєтці» знали на прізвисько «Цюк»:
«На танцполі “Клєтка” вражав Цюк» — за спогадами про виступи Поповича
Коли на майданчику вперше пролунала «Червона рута» Василя Івасюка, це стало подією:
«Усі лопонулися до “клітки” так, наче це вже остання змога потрапити на танцмайданчик. Хвіст дугою — і вперед… Ну так, наче там давали найдефіцитніший товар року» — пише один з очевидців
Одна назва, дві споруди
За назвою «клітка» ховаються дві різні конструкції — і спогади про рік заміни розбіжні. Первісна «клітка» була дерев’яна, обвита виноградом. Пізніше на її місці звели нову сцену-«ракушку», і назва перейшла у спадок за традицією:
«Це вже не “клітка”. Клітка була до цієї споруди. Але назва мабуть перейшла у спадщину. А стара клітка була з дерев’яних діагональних рейок, завита плющем…» — уточнює інший очевидець
Клітка серед місць дозвілля Лубен
«Клітка» була не єдиним місцем танців — узимку молодь переходила у Будинок культури, де квиток коштував так само 20 коп. Обидва місця лубенчани згадують поруч, як «місця, які гріли душу», хоча це різні заклади: одне — літнє, просто неба, інше — офіційне, закрите.
| Заклад | Функція |
|---|---|
| «Клітка» (парк) | Танці просто неба влітку, молодіжне дозвілля, знайомства |
| Будинок культури | Офіційні вечори, зимові танці, духовий оркестр |
Це сусідство закінчилося по-різному: Будинок культури стоїть занедбаним і досі, а «Клітку» знесли зовсім.
Знесення і «НЛО»
Знесення «Клітки» припало на мерство Василя Коряка — на звільненому місці згодом постало «НЛО».
Роботи стартували 1 серпня 2007 року — цю дату називає паспорт будівництва на щиті: «Будівництво молодіжного розважального комплексу в центральному парку м. Лубни», замовник — Тесленко В. М., генпідрядник — ТОВ «ПМК 2000». Офіційна назва була «НЛО+», але лубенчани звуть споруду просто «НЛО». Згодом заклад став концерт-холом «Маестро», що відкрився в листопаді 2017 року, — і вже кілька років не працює.
Мешканці називають нову споруду порожньою й непотрібною. Вхід до «Клітки» коштував 20 копійок, до «НЛО+» — 15–20 гривень, «по тим часам гігантська сума для пересічної молоді».
«Заберіть те НЛО і верніть молоді клітку, щоб не було там спиртних напоїв і ціна була мінімальна, щоб хоч десь можна було потанцювати, познайомитися, а не напитися» — за коментарем мешканки
«Кажуть, стіни-огоржа вміють пам’ятати, але зараз там для мене “порожнеча”, її знесли, але не можливо стерти звук тієї живої музики, що лунала вечорами, де зустрічалися різні покоління, це місце залишається епіцентром молодості рідних лубенчан» — за коментарем мешканки
Сьогодні
Сьогодні на місці «Клітки» стоїть порожня споруда: старші лубенчани звуть її «НЛО», молодші — «Маестро». У 2026 році «Клєтку» згадують як втрачене місце, де збиралася молодь, і сподіваються на відбудову поряд з Будинком культури.
Маєте що додати?
Кожна сторінка тут зібрана зі спогадів і світлин лубенців. Якщо ви пам’ятаєте щось інакше, знаєте ім’я людини на фото або у вас удома лежить кадр, якого тут немає, — напишіть нам. Ваш спогад стане частиною архіву.
Пов’язані сторінки
- 1000-річчя Лубен (1988) — ті самі роки, коли на «Клітці» грали ВІА